Співпраця з батьками

Масажна гра "Прибирання"

Авторські віршовані ігри для дитячого розвитку від Марії Кирик

Ось така проста, цікава, я а головне корисна зра з пендзликом. Рекомендую обирати великі, чисті та сухі пензлики. Підійдуть навіть косметичні, але гарно вимиті)

👐👐👐👐👐
Консультація для батьків

"Як пояснити дитині, що таке Великдень"

Консультація для батьків

«Як організовувати логопедичні заняття вдома»

Шановні батьки!

Для закріплення результатів корекційно-відновлювальної роботи Ваші діти потребують щоденних домашніх занять.

Перед початком занять підготуйте все, що може Вам знадобитися:

• велике настільне дзеркало, щоб дитина могла контролювати правильність виконання вправ артикуляційної гімнастики;

• настільні ігри-лото на різну тематику (зоологічне, біологічне, «Посуд», «Меблі», «Одяг» тощо);

• муляжі фруктів, овочів, набори невеликих пластмасових іграшкових тварин, комах, транспортних засобів, ляльковий посуд і т. д. (або картинки з їх зображенням);

• розрізні картинки з двох і більше частин або пазли;

• пластилін та інші матеріали для ліплення, конструктор, шнурівки, рахункові палички для розвитку дрібної моторики;

• зошит або альбом для наклеювання картинок і планування занять.

Вашим хобі до остаточної компенсації недорозвинення мовлення у дитини має стати колекціонування різних картинок, які можуть стати в нагоді у процесі підготовки до занять (барвисті упаковки від продуктів, журнали, плакати, каталоги, рекламні буклети з супермаркетів тощо). Знайдіть вдома велику коробку, куди ви будете складати свою «колекцію».

Основною проблемою для батьків є небажання дитини займатися вдома.

Щоб подолати це, необхідно зацікавити малюка.

Важливо пам'ятати, основною діяльністю дошкільному віці є гра!

Всі заняття повинні будуватися за правилами гри: можна «відправитися в подорож» у Казкове королівство або в гості до Незнайка. Плюшевий ведмедик або лялька теж можуть «поговорити» з малюком. Не чекайте, що Ваша дитина буде сидіти на місці і вбирати в себе знання, які Ви їй запропонуєте. Не переживайте! Ваші старання не пройдуть дарма, і результат занять обов'язково проявиться.

   ЩОДЕННО СЛІД ПРОВОДИТИ:

• ігри для розвитку дрібної моторики;

• артикуляційну гімнастику (краще 2 рази в день);

• ігри для розвитку слухової уваги або фонематичного слуху;

• ігри для формування лексикограматичних категорій (узагальнюючі слова, синоніми, антоніми, багатозначні слова; число, рід, відмінок).

Кількість ігор: 2-3 в день, крім ігор на розвиток дрібної моторики і артикуляційної гімнастики.

Знайомте дитину з дитячою літературою! Намагайтеся прочитати маляті хоч кілька сторінок, розгляньте картинки до прочитаного тексту, опишіть їх, задайте дитині питання за текстом прочитаного. «Коли ж це все встигнути?» - запитаєте Ви. Читання книг можна відкласти на вечір перед сном. Читання перед сном стає улюбленим заняттям малюка, адже ще 15-20 хвилин можна не спати, поспілкуватися з батьками, поділитися своїми секретами. Бажано, щоб тема літературного твору збігалася з лексичною темою тижня в дитячому садку.

Користуйтеся наочним матеріалом! Дітям важко сприймати слова, які не підкріплені зображенням. Наприклад, якщо Ви вирішили вивчити з дитиною назви фруктів, покажіть їх у натуральному вигляді або користуйтеся муляжами, картинками.

Говоріть чітко, повернувшись обличчям до дитини. Нехай вона бачить рухи ваших губ і язику, запам'ятовує їх.

Не вживайте слово «неправильно»! Підтримуйте всі починання малюка, хваліть навіть за незначні успіхи. Не вимагайте від нього правильної вимови слова відразу. Краще ще раз самі повторіть зразок вимови цього слова.

Не бійтеся експериментувати! Ігри можна придумувати самим. Можна адаптувати складні ігри (пристосувати умови гри до рівня розвитку дитини), якщо дитина не сприймає їх у тому вигляді, в якому Ви пропонуєте.

                  ПОРАДИ ЛОГОПЕДА:

 1. Для досягнення результату необхідно займатися з дитиною регулярно та систематично! Заняття повинні бути цікавими, не примусовими, не слід перетворювати їх на додаткові навчальні години. Заняття можуть проводитися під час прогулянок, поїздок. Але деякі види занять вимагають обов'язкової спокійної ділової обстановки, а також відсутності відволікаючих чинників.

2. Тривалість заняття без перерви не повинна перевищувати 15-20 хвилин. Час занять повинен бути сталим у режимі дня, адже це дисциплінує дитину, сприяє засвоєнню навчального матеріалу. Не перевтомлюйте малюка! Не перевантажуйте інформацією! Це може стати причиною заїкання. Починайте заняття з 3-5 хвилин у день, поступово збільшуючи час. Деякі заняття (наприклад, на формування лексикограматичних категорій) можна проводити по дорозі додому. Адже після 15-20 хвилин заняття увага дитини розсіюється, і вона не буде здатна сприймати інформацію. Є діти, які не можуть сконцентруватися і на цей час, адже кожна дитина - індивідуальна. Якщо Ви побачите, що увага дитини розсіяна, що вона вже зовсім не реагує на звертання, як би Ви не старалися і не залучали всі знайомі Вам ігрові моменти, значить, заняття необхідно припинити або перервати на деякий час.

3. Необхідно визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде з нею займатися, виконуючи завдання логопеда; варто дотримуватися єдиних вимог, які будуть ставитися до дитини.

4. При отриманні завдання уважно ознайомтеся з його змістом, переконайтеся в тому, що воно Вам зрозуміле. У випадку виникнення труднощів проконсультуйтеся з вихователем або логопедом.

5.Привчайте дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання, навіть якщо дитина засмучена невдачею. Допомога дитині повинна бути своєчасною і в розумних межах.

6. Потрібно урізноманітнювати форми проведення занять, чергувати завдання зі збагачення словника із завданнями з розвитку пам'яті, уваги, звуковимови, розвитку мовлення.

7. Необхідно підтримувати в дитини бажання займатися, стимулювати її до подальшої роботи, заохочувати успіхи, вчити долати труднощі.

8. Будьте терплячими до дитини, уважними під час занять. Ви повинні бути доброзичливими, співчутливими, але водночас досить вимогливими. Не забувайте відзначати успіхи дитини, хвалити її за досягнуті результати.

Терпіння Вам і успіхів, радості у спілкуванні! 

Співпраця з батьками

Сучасна освітня філософія, зорієнтована на особистість дитини, ґрунтується на положенні, що батьки є її першими і головними вчителями. Дедалі більше педагогів з повагою ставляться до навчально - виховного процесу, який відбувається вдома, і будують свою роботу з урахуванням інтересів дітей та їхніх родин. Оскільки до дошкільних і загальноосвітніх закладів почали залучати дітей з особливими освітніми потребами, постійна співпраця з їхніми сім’ями має ще більше значення.

У процесі навчання таких дітей дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети й турботи сімей. Батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають працювати в тісному контакті з вихователями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації, організації навчально - виховного середовища тощо.

   Принципи педагогічної діяльності орієнтованої на інтереси сім’ї:

ü   Визнання того, що сім’я є елементом стабільності в житті дитини, в той час як педагоги можуть весь час змінюватися.

ü   Ефективне співробітництво педагогів з батьками та іншими фахівцями.

ü   Регулярний обмін з батьками повною та неупередженою інформацією стосовно їхніх дітей.

ü   Запровадження в дошкільному  закладі політики та системи послуг, які забезпечують сім’ям необхідну емоційну підтримку.

ü   Розуміння й урахування потреб дітей під час розробки навчальних та інших програм.

ü   Заохочення і створення умов для взаємної підтримки батьків.

ü   Розуміння унікальності кожної сім’ї, повага до різних методів навчання та виховання дітей, що застосовуються батьками.

ü   Турбота про те, щоб послуги, які надаються родинам, були комплексними, скоординованими, гнучкими, доступними і відповідали потребам кожної родини.

Взаємодія з батьками у системі інклюзивної освіти

Слід зазначити, що включення дітей з особливими потребами у загальноосвітні групи не відбувається автоматично. Це цілесприямований і систематичний процес, який потребує обережного впровадження і контролю. Він передбачає певну підготовчу роботу як з педагогами, так і з батьками, зокрема слід:

    створити умови для формування партнерських відносин між вихователями, спеціальними педагогами та сім'ями дітей з особливими потребами;

    спільними зусиллями здійснити різнопланові цілеспрямовані спостереження щодо з'ясування можливостей і потреб «особливих дітей»;

    з'ясувати очікування батьків та визначити цілі;

    розробити індивідуальні розвивальні програми.

Із чого починається співпраця? Звичайно, зі знайомства. Щоб забезпечити дітям з особливими потребами активної життєдіяльності у колективі однолітків, педагоги мають знати особливості дітей, їхні можливості й уподобання. Зустрічі педагогів з батьками допомагають визначитися, якої саме допомоги потребує дитина, отримати вичерпну інформацію про неї. Педагоги, у свою чергу, знайомлять батьків із програмами,їх цілями, виконавчими стандартами, з педагогічною концепцією.

Працівники дошкільного закладу, де функціонують групи включення, створюють атмосферу взаємопідтримки. Педагоги груп включення вчаться розуміти проблеми дітей, які хронічно відстають, засвоюють навички спостережень, об'єктивного оцінювання. Враховуючи специфічні стилі пізнання, рівень і темп розвитку дитини, вихователі, залучаючи батьків, створюють індивідуальні програми розвитку дитини. У багатьох освітніх закладах, де є групи включення, створюють центри психологічної підтримки родини.

У таких центрах спеціалісти дошкільного закладу - практичний психолог, вихователь-методист, вихователі та спеціальні педагоги - спрямовують свою діяльність на цільову допомогоу сім'ям, у яких виховуються діти з особливими потребами, зокрема: здійснюють індивідуальне, групове, сімейне консультування; організовують психолого-педагогічну просвіту батьків; створюють групи підтримки; організовують зустрічі з громадкістю.

Таке партнерство створює умови для ефективного включення дітей з особливими потребами в освітній процес, сприяє досягненню головної мети - успішному особистому розвитку кожної дитини, підготовці її до незалежного життя.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«ДИТИНА З ОСОБЛИВОСТЯМИ У РОЗВИТКУ. ПОХІД ДО МАГАЗИНУ».

                                              Шановні батьки!

Іноді похід в магазин може бути дуже стресовим досвідом як для дитини, так і для всієї сім'ї. Вам пропонується кілька стратегій, які можуть зменшити деякі з цих труднощів.

Можливі джерела стресу в магазині:

   Діти з особливостями психофізичного розвитку, і в першу чергу з аутичними порушеннями, не можуть справитися з різними відчуттями, з якими ми стикаємося щодня. Це відбувається тому, що вони можуть бути як гіпочутливими (володіти недостатньою чутливістю), так і гіперчутливими (володіти надмірною чутливістю) до різних стимулів. Це може привести до поведінкових проблем. Що їх викликає?

- звуки - якщо ви спробуєте звертати увагу на всі без винятку звуки в супермаркеті, то ви почнете чути, як кажуть люди навколо, як пищать касові апарати, як працює вентиляційна система, як плачуть маленькі діти і так далі;

- запахи;

- зорова інформація - флуоресцентні лампи, миготіння ламп або відбите світло можуть викликати у дитини біль в очах або заворожувати її, викликаючи острах і розгубленість. У магазині занадто багато об'єктів, що привертають увагу, на прилавках або в вітринах.

дотику - це може створювати труднощі для дітей, якщо їм належить міряти новий одяг або взуття;

- недостатнє розуміння ситуації - якщо раніше дитині цього не пояснювали і не демонстрували,  їй буде складно зрозуміти, навіщо взагалі йти в магазин;

- вторгнення в особистий простір - в переповнених супермаркетах і магазинах одягу дитини може лякатися, що навколо так багато людей, і що багато хто з них стоять так близько.

                             Стратегії для подолання цих проблем

Попередня підготовка

   Існує кілька способів, які дозволяють вам підготувати дитину до походу до магазину, що значно зменшить замішання і роздратування. Для цього ви можете просто показати дитині фотографію магазину, до того як вийти з дому.

   Ви можете підготувати і розповісти історію про те, навіщо потрібно ходити в магазин. Соціальні історії можуть бути корисні не тільки для пояснення того, чому відбувається та чи інша подія, але і що чекає  людину в цей момент. Соціальні історії складаються індивідуально для кожної дитини в залежності від віку та рівня його розвитку. Ось приклад соціальної історії для дитини з високим ступенем самостійності:

     Текст заснований на соціальній історії про похід в продуктовий магазин з книги Керол Грей «Мої соціальні історії»:

Іноді ми ходимо в супермаркет. Моя мама або тато йде зі мною. Ми йдемо в супермаркет, щоб купити продукти. Мама або тато знає, які продукти нам потрібні. Перш ніж піти з супермаркету, ми повинні підійти до каси. Каса дуже важлива. Саме там ми віддаємо касиру гроші. Грошима оплачують продукти.

    Корисно написати соціальну історію самим, якщо є якийсь конкретний аспект походу за покупками, який ваша дитина не зовсім розуміє, наприклад, примірка нового одягу або взуття

    Наприклад, ви можете скласти історію про те, що це нормально - знімати одяг в примірювальній магазину, але в інших місцях це робити не можна.

      Вашій дитині може допомогти сюжетно-рольова гра в «Магазин». Приготуйте необхідні атрибути, розподіліть ролі, програйте разом з дитиною весь ланцюжок дій, здійснюваних в магазині.

   Гарна ідея - заздалегідь проговорити з дитиною правила поведінки в магазині, сформулювавши їх в позитивній формі, наприклад, «В супермаркеті я можу робити ...». Деяким дітям навіть можна написати список всіх правил і укласти з ними «контракт» про поведінку. Іноді ви можете перетворити похід в магазин в урок соціальних навичок для дітей більш старшого віку, наприклад, вчити їх цінності грошей і тому, як потрібно розплачуватися в магазині.