Методична скарбничка

Розвиток пізнавальної активності  дітей з особливими потребами

• Усуваючи відставання у розвиту дитини, звертайте увагу на всю її психічну сферу.

Мовлення, процеси пізнавальної діяльності (увага, сприймання, різні види пам’яті, мислення) взаємопов’язані. Розвиток одних процесів відбувається на основі інших, які, окрім того, можуть формуватися раніше; якість їх перебігу також залежить один від одного. Ось чому тренування у запам’ятовуванні, до якого часто вдаються батьки з метою поліпшити пам’ять дитини, не приносить очікуваного результату, оскільки воно базується на механічній пам’яті, яка мало позначається на розумовому розвитку дитини. Те, що дитина запам’ятала механічно, а не усвідомила і осмислила, рідко їй знадобиться. Це саме стосується й уваги. Часто дитина не може зосередитися на завданні, бо не розуміє його. Отже, для розвитку пам’яті, уваги, потрібен розвиток мислення. Звичайно, мислення проходить складний шлях розвитку, і його відставання на якомусь етапі може негативно позначитися у подальшому на формуванні інших психічних процесів. Тому дуже часто роботу з дитиною слід починати із збагачення чуттєвого пізнання навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які у свій час дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з предметами•Пам’ятайте про підвищену схильність дитини втрачати увагу. Під час занять з малюком потурбуйтеся, щоб навколо не було нічого, що могло б відволікти увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача. Водночас, той, хто займається з дитиною, і сам не повинен відволікатися сторонніми справами; слід бути терплячим, доброзичливим, вимогливим до дитини. Відзначайте її найменші спіхи та заохочуйте до виконання.

•Пам’ятайте про згубний вплив на головний мозок дитини електромагнітного випромінювання, яке виникає під час роботи комп’ютера, мобільного телефону, мікрохвильових печей тощо.

•Тривалий час дитина із затримкою психічного розвитку потребує допомоги дорослого.Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні зразка може бути досить тривалою.

• Заняття з дитиною доцільно проводити у вигляді гри. Треба пам’ятати, що у дошкільник, особливо із затримкою психічного розвитку, ще не в змозі цілеспрямовано навчатися, він навчається у грі. Тому не перетворюйте заняття на урок. Ми розповімо Вам як формувати пізнавальну сферу дитини із затримкою психічного розвитку. Такі заняття будуть корисними і для дітей з особливостями поведінки (розгальмованих або надмірно загальмованих, з вродженою нервовістю). Як формувати мовлення. Розвиток зв’язного мовлення, збагачення словника дитини із затримкою психічного розвитку безпосередньо залежить від зусиль батьків. Чим частіше вони спонукають дитину розповідати про побачене на прогулянці, в парку, на вулиці, дорогою у дитячий садок, тим швидше розвивається її зв’язне мовлення. Дуже важливо вчити говорити дитину виразно, дослухатися, як говорять дорослі. Тому, під час читання оповідання або казки важливо створювати перед маленьким слухачем яскраву і правдиву картину зимового лісу, переживання дівчинки, яка заблукала в лісі, радість зайчика, який знайшов свою маму та ін. Це викликатиме у дитини відповідні почуття, що безпосередньо впливатимуть на її мовленнєвий та емоційний розвиток.

 Вчимося розглядати сюжетні малюнки

 Розширюватиме знання про навколишній світ, збагачуватиме словник та розвиток мовлення дитини систематичне розглядання сюжетних малюнків. Вчимося розглядати сюжетні малюнки. Розширюватиме знання про навколишній світ, збагачуватиме словник та розвиток мовлення дитини систематичне розглядання сюжетних малюнків. Розповідь про те, що зображено на малюнку вчить дитину сприймати предмети, явища навколишнього світу у певній системі. Колізія малюнка спонукає давати моральну оцінку подіям, співпереживати дійовим особам, які там зображені. Розглядання сюжетного малюнка дитиною із затримкою психічного розвитку має низку особливостей. Насамперед – це недосконале сприймання дитини. Так, малюк впізнає і правильно називає окремі предмети, водночас, багато деталей, які є суттєвими для розуміння змісту малюнка, залишаються поза його увагою. Обмеженість знань та уявлень про різні життєві явища призводить до того, що окремі деталі зображень (наприклад, здивування чи переляк на обличчі персонажа), можуть сприйматися правильно, але не пробуджують уяви про окремі події. Часто спостерігається безсистемність у розгляданні малюнка, а тому розповідь дитини про зображене малозмістовна, обмежується перелічуванням зображених на малюнку предметів. Наприклад, п’ятирічна Оксанка, яка відстає у розвитку, розповідає за ілюстрацією до казки “Коза-дереза”: ”Це лисиця. Це заєць. А це таке… квітка. Лисиця стоїть. А там ще дерево”. Ось як коментує цю саму ілюстрацію дівчинка Галинка, яка розвивається нормально: “У лісі сидить зайчик і гірко плаче. А біля нього стоїть лисичка. Шкода лисичці зайчика і вона гладить його по голівці. На дереві сидить ворона. Вона думає, що ж там трапилося?” Дитину із затримкою у розвитку потрібно вчити розповідати за малюнками. Для цього можна використати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід скеровувати сприймання дитини, ставлячи запитання, наприклад такі: “Хто зображений на малюнку?” “Що роблять звірі?” “Звідки видно, що зайчик плаче?” “Як ти думаєш, лисичці шкода зайчика?” „Де знаходяться звірі?” “З чого видно, що вони у лісі?” Необхідно привертати увагу до деталей, які важко помітити, пояснювати їх значення, якщо вони малозрозумілі, активізувати висловлювання дитини. З часом, разом із дитиною можна приду.

Гра дитини із затримкою психічного розвитку

 У дітей із затримкою психічного розвитку ігрова діяльність відстає у розвитку. Тривалий час дитина затримується на діях з предметами, а рольові ігри засвоює значно повільніше і недостатньо продуктивно. Рольові ігри у неї досить одноманітні за змістом і мало розгорнуті за сюжетом. Якщо ж дитина починає гру зі своїми ровесниками, то під час розгортання сюжету швидко „зісковзує” з відведеної їй ролі, порушуючи правила, а отже і саму гру. Тому діти її або не беруть у гру, або відводять другорядні ролі. Неспроможність дитини дотримуватися правил гри часто пов’язана з хворобливою розгальмованістю. Розгальмованій дитині дуже важко зосередитися, виконувати необхідні дії у заданій послідовності, утримуватися від зайвих дій, або чергувати їх, відповідно до сюжету гри. Пасивна, загальмована дитина уникає колективних ігор. Вона не може зрозуміти, у чому полягає зміст гри, оскільки розвиток її ігрової діяльності, перебуває на рівні дій з предметами. Тому й ігри такої дитини стереотипні (часто це лише маніпулювання предметами).

Як навчати дитину гратися

 Зважаючи на знижену активність дитини із затримкою психічного розвитку, ініціативу щодо організації гри має перебрати на себе дорослий – він придумує сюжет гри. До того ж, завдання дорослого полягає у стимулюванні активності дитини, як під час підготовки, так і у процесі гри. Для того, щоб дитина успішно виконувала призначену їй роль, вона має добре уявляти сюжет гри. Зважаючи на обмежений рівень уявлень дитини про навколишню дійсність, взаємини між людьми, це їй зробити важко. Тому, коли дорослий запропонував дитині гратися, наприклад, у „продуктовий магазин”, то перед початком гри такий магазин обов’язково слід відвідати, звернути увагу дитини на те, що там робить продавець, касир, як поводяться покупці. Нехай дитина сама заплатить гроші й отримає покупку. Дорогою додому потрібно ще раз поговорити про те, що відбувається у магазині, а прийшовши додому, почати гру. Домовляючись з дитиною, хто яку роль виконуватиме, що буде «грошима» і «чеками», а що «продуктами», дорослий стимулює її активність, спонукає виявляти ініціативу. Так само можна гратися „в аптеку”, „пошту” чи „поліклініку”, попередньо їх відвідавши. Ці ігри не лише збагачують знання та уявлення дитини про навколишній світ, а й готують до життя у суспільстві. До того ж, під час гри у дитини виробляється вміння дотримуватися певних правил – виконувати дії у заданій послідовності, утримуватися від зайвих дій, чергувати їх відповідно до правил. Ці компоненти довільної поведінки у дітей із ЗПР дуже часто недорозвинені. Вміння регулювати свою поведінку виробляється і під час гри за правилами, в якій учасники мають терпляче очікувати своєї черги, щоб зробити відповідну дію, гамувати бажання повторити ту, яка зроблена неправильно.

Чому у дитини із затримкою психічного розвитку обмежені знання про довкілля

 Важливою складовою інтелектуальної готовності дитини є загальна обізнаність про довкілля. Це знання про деякі соціальні явища, живу та неживу природу. У дітей із затримкою психічного розвитку ці знання обмежені. Так, дуже часто діти не розмежовують свої прізвище й ім’я, не знають черговість пір року, назв пташок, тварин і рослин, елементарні поняття. Недосконале сприймання, знижена пізнавальна активність веде до того, що малюк багато чого не помічає навколо себе. Якщо ж предмет не виділяється, то не виникає потреба назвати його, словниковий запас дитини не поповнюється. Закономірно, що збіднене уявлення про навколишній світ неминуче гальмує розвиток мовлення.

Як формувати знання про довкілля

 Початком засвоєння знань про довкілля є формування образів та уявлень про конкретні предмети і явища та їх позначення словами. Це відбувається під час безпосереднього сприймання предмета дитиною. Наприклад, погладжуючи рукою м’яку пухнасту шерсть кішки, малюк чує словесні позначення від дорослого: ”м’яка пухнаста шерсть”, “ білі лапки й грудка”. Безпосереднє відчуття м’якості, зорове сприймання забарвлення та їх мовленнєве позначення дає дитині змогу зрозуміти й засвоїти ці образи. Отже, предмети, які сприймаються, мають позначатися словом, водночас, слово завжди має підкріплюватися чуттєвим досвідом. Формуючи у малюка знання про навколишній світ, батькам слід обов’язково домогтися зв’язку між відчуттям і словом, сприйманням і словом, уявленням і словом. Збагачення дитини уявленнями про довкілля починається з побуту. Будь-яка робота по господарству, яку виконує дорослий – чудова нагода для навчання малюка. Наприклад, мама готує обід і запрошує дитину допомогти їй, каже які страви вони готуватимуть. «Спочатку ми зваримо борщ і компот, приготуємо салат, посмажимо котлети. Ти допоможеш мені помити овочі й фрукти». Мама показує і називає овочі, які бере для приготування борщу. Потім, запитує дитину: “Які овочі ми взяли, щоб зварити борщ? Як одним словом можна назвати буряк, моркву, цибулю, картоплю (овочі)?”. Розповідає, як готують салат: ”Ось ти помив овочі, тепер я поріжу помідори, огірки, перець, цибулю. Яким одним словом їх можна назвати (овочі)? Тепер ти овочі посоли, полий олією і перемішай. Тепер приготуємо компот. Які фрукти покладемо в компот?” Показує, й допомагає дитині їх назвати, потім перепитує: “Як одним словом називають яблуко, грушу, сливу (фрукти)?”. Нагодою для розвитку малюка може стати прибирання дорослим шафи для посуду, прання та прасування білизни, якась “чоловіча” робота, наприклад, ремонт праски чи електричного дзвінка. Спостерігаючи роботу батьків і беручи в ній участь, дитина на власному чуттєвому досвіді пізнає предмети навколишнього оточення та їх назву, дізнається про їх призначення, засвоює елементарні поняття.

Розвиток пізнавальної діяльності

 У дітей із затримкою психічного розвитку розумові дії формуються із відставанням й недостатньо продуктивно, до того ж, недосконалими є процеси пізнавальної діяльності: звужене й обмежене сприймання, недостатня пам’ять та увага. Тому дітей потрібно спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, вміти застосовувати ці знання практично. Під час занять слід пам′ятати, що дитина, яка відстає у психічному розвитку не лише пасивна, ай легко відволікається. Тому, коли ви навчаєте дитину, ніщо не повинно відволікати її від заняття. Необхідно прибрати зайві речі в найближчому оточенні, подбати щоб було тихо, і сам дорослий не відволікався на сторонні справи. Заняття проводяться у вигляді гри. Це важливо, бо діти ще не готові цілеспрямовано навчатися, нові знання найкраще засвоюють тоді, коли вони викликають інтерес, представлені доступно.

Формування уявлення про колір

Під час формування уявлення про колір з малюком треба послідовно виконати такі завдання:

§ дібрати предмети конкретного кольору за зразком (предметом) та словесною інструкцією (вказівкою);

 § дібрати предмети такого ж кольору як і тло;

 § скласти групи предметів однакових за кольором;

§ зробити конструкції та аплікації з урахуванням кольору; викласти візерунки, орнаменти з мозаїки.

Ігри для ознайомлення з кольором

 Гра “Де чий колір”. Дорослий дає дитині кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і пропонує поставити на кожен із них іграшки і предмети відповідного кольору. Дії супроводжуються називанням предметів, іграшок та їх кольорів.

 Гра “Добери такий”. Дорослий дає кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і 4–5 відтінків кожного з них. Дитина має дібрати до основного кольору його відтінки і назвати їх: “червоний”, “світліший”, “ще світліший”, “зовсім світлий”.

Гра “Склади вежу за кольором”. Для цієї гри потрібно підібрати кольорові розбірні вежі, піраміди. За вказівкою дорослого малюк складає вежу відповідного кольору. Нанизування кілець і частин вежі супроводжується називанням кольору і розміру: “велике червоне кільце”, “тепер менше, рожеве”.

1.     Вправи на розвиток мовленнєвого дихання

    Дихальна вправа "Кулька"

Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.

    Дихальна вправа "Хом'як"

Поперемінно надувати щоки.

    Дихальна вправа "Футбол"

Губи витягнуті вперед. Здувати ватну кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.

    Дихальна вправа "Бульбашки"

Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.

    Дихальна вправа "На гойдалці"

На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.

    Дихальна вправа "Свищик"

Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.

    Дихальна вправа "Повітряна кулька"

Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.

    Дихальна вправа "Зігріємо ручки"

Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх.

    Дихальна вправа "Кораблик"

Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щік. Кораблик рухається швидше.

2.     Вправи для розвитку мовленнєвого апарату.

v «Коржик». Її мета навчиться зберігати язик  в широкому стані без напруги. Опис: рот відкритий, язик  лежить на нижній губі, постарайтеся вимовити звуки «пя-пя-пя».

v «Млинці». Для розвитку вміння утримання язика  в вільному стані. Опис: просто намагайтеся якомога довше утримувати язик  в положенні як в попередньому становищі.

v «Приклейте цукерку». Для зміцнення м'язів язика і відпрацювання вміння підйому язика вгору. Для вправи знадобиться іриска, яку треба за допомогою мови приклеїти до піднебіння.

v «Грибок». Для розтягування під'язикової зв'язки. Відкрийте широко рот, і приклейте широкий язик до піднебіння.

v «Цокіт». Уявіть, що ви катаєтеся на коні, які звуки ви чуєте? Гра полягає в повторенні звуку, який створюють копита коня.

v «Індик». Уявіть, що ви перебуваєте на пташиному дворі, відтворити звук індика «бл-бл-бл». Попросіть дитину повторити.

3.     Вправи на розвиток фонематичного слуху.

ü «Далеко-близько»

Запропонуйте малюкові поговорити про звуках, які вимовляють тварини. У процесі розмови поясніть, що, якщо кошеня говорить «мяу», перебуваючи поруч із вами, голос звучить голосно і навпаки. Після цього постарайтеся приміряти на себе роль кошеня, щоб дитина на живому прикладі зрозуміла, про що йде мова.

ü «Третій зайвий»

Така гра підійде дітям, які вже вміють розмовляти. Вимовте кілька однакових складів, наприклад «ла-ла-ла-фа», і попросіть малюка вгадати, який із них зайвий. Коли карапуз почне легко справлятися із таким завданням, «зайвий» склад можна ставити не тільки в кінець ланцюжка, а й у середину.

ü «Правильно-неправильно»

Правила цієї гри дуже прості: покажіть малюкові предмет, наприклад його улюблену іграшку і назвіть його. Після цього поясніть дитині, що він повинен плескати в долоні щоразу, коли ви називаєте предмет неправильно. Таким чином, малюк стане уважніше і буде краще сприймати інформацію на слух.

ü «Назви слово»

У даній вправі дитині потрібно почути слово, в якому зустрічається заданий звук. Назвіть чотири коротких слова, одне з яких і потрібно вгадати. Наприклад, малюкові потрібно впізнати звук «Б». У ланцюжку «сад», «бант», «кіт», «сік» дитина повинна назвати слово «бант».

ü “Що ти почув?”

Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

4.     Вправи на розвиток інтонаційної виразності.

1. Повільне, гучне і чітке вимова ряду складів.

 МА-ША-РА-ЛА-СА-НА-ГА

 2. Гра «Твердий-м'який»: б-б’, п-п’, с-с'...

 3. Інтонаційне виділення одного звуку в ряді голосних.

 А О І И У Е

 4. Підставляння одного голосного до всіх інших.

 АА АО АІ АУ АЕ

 5. Читання таблиці голосних по горизонталі, по вертикалі, з доповненнями груп приголосних і ін.

 ТРА ТРЕ ТРО ТРУТРИ

 ТРЯТРЄ ТРЬО ТРЮ ТРІ

Поради щодо розвитку дрібної моторики

Як сприяти розвитку пальців рук

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати дитину, можна використати у роботі з дошкільниками таке:

1.            Маленьким дітям масажувати пальчики, впливаючи тим самим на активні точки, пов’язані з корою головного мозку. Щоденний масаж кисті рук дитини м’якими рухами та розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішнього боку кисті, а також передпліччя дуже корисний. Він чудово активізує мовні центри мозку. Крім того, такий масаж позитивно впливає на імунітет, на загальний розвиток дитини, поліпшує контакт із нею.

2.                Ліплення із різних матеріалів (тісто, пластилін, глина). Окрім очевидного творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість і рухливість пальців.

   Ліпити з пластиліну можна починати вже у два роки, головне – добирати доступні завдання і не забувати мити руки дитині. Якщо ви боїтеся пластиліну, виготовте для маляти солоне тісто. Гра принесе задоволення незалежно від результату.

Ось рецепт солоного тіста: мука – сіль – вода – соняшникова олія. На стакан муки беремо стакан солі, 2 3 стакана води, столова ложка масла. Перемішати і замісити. Якщо тісто ліпиться погано, додати води.

Тісто можна довго зберігати в холодильнику в целофановому пакеті. Щоб виліплені фігурки стали твердими, запікайте їх у духовці, що довше, то краще. Затверділі фігурки можна розфарбувати фарбами. Щоразу, коли ви готуєте справжнє тісто, давайте шматочок і маляті.

3.                 Ванни з крупами. Нехай дитина занурює руки у крупи, перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках. Така ванна сприятиме розвитку координації пальчиків.

4.                 Мозаїка. При складанні різноманітних ігор – мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвивається кмітливість і творчі здібності.

5.                 Ігри – шнурування Марії Монтессорі розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування, сприяють розумінню понять «угорі», «внизу», «справа», «зліва», формують навички шнурування (шнурування, зав’язування шнурка на бант), сприяють розвитку мови, розвивають творчі здібності.

6.                 Ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.

7.                 Пазли. Яскраві картинки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.

8.                 Катання долонькою дерев’яних і гумових м’ячиків по рівній поверхні. Таке заняття масажує долоні та покращує координацію рухів кисті.

9.                 Ігри з прищіпками. Чіпляння прищіпок до картонних кружечків чи інших предметів розвиває дрібну моторику трьох основних пальців руки: великого, вказівного й середнього.

10.             Плескання в долоні тихо і голосно в різному темпі. Можна барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук та столу.

11.             Малювання, розфарбовування, штрихування.

12.             Вирізання ножицями.

13.             Ігри з піском, водою.

14.             «Резиночка». Для цієї вправи можна використовувати резинку для волосся діаметром 4-5 см. Усі пальці вставляються в резинку. Завдання в тому, щоб, рухаючи всіма пальцями пересунути резинку на 360 градусів спочатку в один, потім в інший бік. Виконується однією, потім іншою рукою.

 

Пальчикова гімнастика

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, захоплюючі, сприяють розвитку мовлення та творчості. Їх можна проводити як у садочку, так і вдома. « Пальчикові ігри» начеб то відтворюють реальність навколишнього світу – предметів, тварин, людей, їхню діяльність, явища природи. Під час «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук і мовлення.

«Пальчикові ігри» - це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків. У багатьох іграх необхідна участь обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу», тощо.

На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке порушування, помахування руками. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості дітей, таку роботу потрібно проводити з усіма дітьми.

Пальчикову гімнастику розпочинають із найпростіших вправ зі знайомства із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначеннями. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи застосовують в індивідуальній роботі з дітьми або в невеликих підгрупах, уводять до фізкультхвилинок, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.

Пальчикові ігри

Пальчики вітаються

•              Однією рукою: кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки.

•                 Те саме робимо лівою рукою.

•                Двома руками: тримаючи долоні вертикально одну навпроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати й розводити пальці, промовляючи слова «Добрий день, пальчику!».

Стиснемо – розтиснемо

Ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.

Молоточок

Указівним пальцем однієї руки стукати по долоні другої руки.

Молоточки

Одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

Бігунець

«Бігати по столу», пересуваючи вказівний і середній пальці.

Млинок

Поставивши один кулачок над другим, робити обома колові оберти.

Потрусимо долонями

Потрусити обома долонями – спочатку сильніше, потім слабше.

Хвилі

Робимо хвилеподібні рухи руками перед грудьми – з одного боку в інший.

Січемо капусту

Ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

Перемо білизну

Терти одним кулачком по другому (пальцями).

Падає сніг

Робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

Кінь біжить

Почергово стукати по столу чотирма пальцями руки ( крім великого).

Гра на фортепіано

Довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

Слон іде

Виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по полу.

Дзеркало

Притиснувши пальці один до одного, вертикально тримати долоню (або обидві) внутрішнім боком перед очима.

Барабанщик

Двома пальцями обох рук (вказівним або середнім) «барабанити» в повітрі або на столі.

Пташки дзьобають зернята

Зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати на столі або підлозі.

Пальчикові ігри -  інсценівки

Під час цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на певній діяльності.

Гра – інсценівка «Зайчик»

На землі сніжок лежить (плавні рухи руками – розвести їх над землею),

Зайчик по сніжку біжить ( пальчикова фігурка «зайчик» ),

Мерзнуть вушка (згинати й розгинати пальці «вушка»),

Мерзнуть лапки (ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи),

Бо без валянків (утворити ніби дві «мисочки» долоньками)

Та шапки. Ой! (двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру і піднести над головою).

Гра – інсценівка «Зайчика злякалися»

Ми ходили по гриби (переступати двома пальцями по столу). «Гриб» - накрити кулачок опуклою долонею),

Зайчика злякалися ( «зайчик»).

Поховалися за дуби («дерево» - дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест),

Розгубили всі гриби («гриб» і «кошик» - з’єднати дві опуклі долоні).

Потім засміялись ( усміхнутися),

Зайчика злякались! ( «зайчик» - показати на нього вказівним пальцем другої руки).

Гра – інсценівка «Їжачок»

Їжачок – хитрячок ( «їжачок» – з’єднати долоні разом із пальцями вгору) –

Голочки гостренькі (великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).

Ось грибки під дубком («дерево»),

Він збира маленькі («гриби»).

Гра – інсценівка « Коники»

На гладенькому столі («коник» - чотирма пальцями (крім великого), стукати на столі),

Пальчики стукочуть (стукати голосніше),

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть( стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок,

За місток («місток»- поставити руки «паличкою» одна на одну),

За млинок («млинок» - крутити кулачками один над одним).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),

В чисте поле за лісок («дерево»),

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),

Потім знов у дитсадок («дах» над головою).

Гра – інсценівка «Квіточки»

На галявині зростають

Квіточки маленькі («квіточка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців і великих, мізинці і великі торкаються один одного),

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі,

Корінцями із землі («коріння» - як «дерево»,але руки опустити донизу)

П’ють вони водичку,

А нап’ються – підростуть («квітка», при цьому стають навшпиньки),

Стануть іще вищі.

Гра – інсценівка «Котик»

Котик пухнастий («котик» - із кулачка відставити великий палець і мізинчик).

Вушка маленькі (поворушити відставленими пальцями).

Лапи м’якенькі (скласти пальці в кулачок).

Кігті гостренькі (зігнути пальці і поворушити).

Гра – інсценівка «Хованки»

(ритмічно згинати й розгинати пальці, покрутити кулачком).

Пальці в хованки всі грались,

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались:

Ось так, ось так.

Гра – інсценівка «Сорока»

( Указівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожен палець, крім мізинця. Згинати й розгинати всі пальці в ритмі потішки).

Сорока – білобока

Кашу варила,

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав,

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив,

І нічого не поїв.

Гра – інсценівка «Соління капусти»

( Виконується під музичний супровід)

Ми капусту чистим, чистим ( різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі).

Ми капусту ріжем, ріжем (почергові постукування ребром однієї руки по долоні іншої).

Ми капусту давим, давим ( інтенсивно стискаємо пальці обох рук у кулаки).

Ми капусту солим, солим (кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю).

Гра – інсценівка «Коза і козенята»

Іде коза рогата,

Коза бородата (вказівний і мізинець правої руки вгору, інші притиснути до долоні).

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить ( указівний і мізинець палець угору. Пальці долоні прямі, з’єднані великим, опущені донизу).

Гра – інсценівка «Замок»

На дверях замок висить ( ритмічні швидкі зєднання пальців обох рук у замок).

Ми його відкриєм вмить (пальці з’єднані в замок, руки тягнуться в різні сторони).

Постукали, покрутили (рухи з’єднаними пальцями від себе, до себе. Пальці зімкнені, долоні постукують одна одну).

І легесенько відкрили (пальці розмикаються, долоні в стороні).

Гра – інсценівка «Пальці лягають спати»

( Почергове згинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша)

Цей пальчик хоче спати,

Цей – у ліжечко лягати,

Цей пальчик позіхнув,

Цей пальчик вже заснув.

Тихіше, пальчику, не шуми,

Братиків не розбуди.

Встали пальчики, ура!

У садочок йти пора.

Такі ігри та вправи є найкорисніші. За їх допомогою можна розв’язувати багато проблем.

Для психологів і педагогів – це засоби, методи, прийоми, посібники і помічники. Для дітей – розвиток дрібної моторики, мовленнєвий та інтелектуальний розвиток.